Понедельник, 2017-12-18, 05:17
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Форум » Инвестиции в другие города Украины » Инвестиции в города Украины: опыт » Закарпатская область
Закарпатская область
ДирижерДата: Понедельник, 2008-02-18, 15:55 | Сообщение # 1
Группа: Удаленные





2003.8.15

Акционерное общество из Нюрнберга Leoni AG намерено после пуска в эксплуатацию в июле этого года завода кабельного оборудования в западноукраинском городе Стрый построить второе такое предприятие.

Недавно, как сообщил представитель компании, получено разрешение на строительство вприкарпатском городе Мукачево. Сумма инвестиции составляет 14млн. евро, что позволит создать около тысячи новых рабочих мест. Навтором заводе предусматривается выпуск бортовых сетей для автомобильных концернов Audi иVolkswagen, являющихся клиентами Leoni AG, атакже для грузовых исельскохозяйственных машин. Представитель компании обосновал решение руководства остроительстве завода хорошим спросом на продукцию иблагоприятными для предпринимательства условиями.

В первый завод в Стрые Leoni AG инвестировало около 40 млн. евро, выпуская кабельное оснащение для легковых автомобилей Opel Astra и Zafira.

 
ДирижерДата: Вторник, 2008-02-19, 16:38 | Сообщение # 2
Группа: Удаленные





Инвестиции для Закарпатья
20.04.2001, 11:04

Президент Украины Л. Кучма подписал закон "О специальной экономической зоне "Закарпатье".

СЭЗ "Закарпатье" создана в пяти разделенных территориях области, в частности, в Ужгородском, Мукачевском районах и городе Мукачево. Площадь СЭЗ - 737,9 га. На ее территории на 30 лет устанавливаются специальный таможенный, налоговый и другие режимы экономической деятельности. В частности, за первые 10 лет функционирования СЭЗ, в нее планируется привлечь $300 млн. инвестиций и выпускать ежегодно продукции и предоставлять услуги на сумму $70 млн.
Инф. "Рабочей газеты".

 
ДирижерДата: Вторник, 2008-02-19, 16:42 | Сообщение # 3
Группа: Удаленные





В СЭЗ "Закарпатье" ожидают активизации инвестиционной деятельности
24.04.2001, 10:51

В течение 2000 года в специальную экономическую зону (СЭЗ) "Закарпатье" было привлечено инвестиций на сумму $1827 тыс., что составило всего 16,4% от заявленных.

Как сообщил один из руководителей СЭЗ "Закарпатье" Эмиль Попович, в настоящее время объемы заявленных предприятиями СЭЗ "Закарпатье" инвестиций по реализации конкретных проектов составляют $11140 тыс.

В бюджеты всех уровней в 2000 году от субъектов предпринимательской деятельности СЭЗ "Закарпатье" поступило 2075,7 тыс. грн. За этот период предприятия СЭЗ получили льготы на сумму 624,6 тыс. грн.

По словам Э. Поповича, после принятия в нынешнем году Верховной Радой Закона "О специальной экономической зоне "Закарпатье" и подписания этого Закона Президентом ожидается активизация привлечения инвестиций в проекты СЭЗ.

В частности, рассматриваются предложения строительства на территории СЭЗ швейного предприятия, предприятия по изготовлению декоративных изделий из пластмассы, деревообрабатывающего предприятия и предприятия по переработке яблок в концентрированные соки. Кроме того, в ближайшее время предполагается возобновление реализации проекта по сборке автомобилей "Skoda" в результате чего ожидается привлечение инвестиций на сумму $50 млн. Об этом сообщает "Украинский Финансовый Сервер".

 
ДирижерДата: Четверг, 2008-02-21, 15:25 | Сообщение # 4
Группа: Удаленные





В СЭЗ "Закарпатье" идут инвестиции
29.06.2001, 17:22

Подписан договор с ООО "Закарпатинвест" о реализации в рамках Специальной экономической зоны (СЭЗ) "Закарпатье" инвестиционного проекта "Организация производства йодированной воды".

Общая сумма проекта "Организация производства йодированной воды" составляет $1,197 млн. В рамках этого проекта будет сооружен завод по производству йодированной воды, строительство которого начнется в начале будущего года.

Кроме того, ООО "Закарпаинвест" подало на утверждение в хозяйственный орган СЭЗ "Закарпатье" еще один инвестиционный проект - проект предприятия по переработке сельскохозяйственной продукции.

Закон Украины "О специальной экономической зоне "Закарпатье" был принят Верховной Радой Украины 22 марта 2001 году. В настоящее время в СЭЗ "Закарпатье" уже реализуется 6 инвестиционных проектов на общую сумму $12,5 млн., сообщает "Украинский Финансовый Сервер".

 
ДирижерДата: Вторник, 2008-07-29, 12:37 | Сообщение # 5
Группа: Удаленные





ЗАКАРПАТТЯ – НЕ ЛИШЕ ВОРОТА ДО ЄВРОПИ, А Й ФОРПОСТ ЄВРОПИ В УКРАЇНІ

Закарпаття — наймолодша область України, що розташована на крайньому її заході на території 12,8 тис. кв. км, із населенням 1,2 млн. чоловік. Це єдина з областей України, яка межує з чотирма країнами — Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною. 70% території регіону — гірські та передгірські зони, що надає унікальності природному ландшафту, ресурсному потенціалу краю. Про те, як розвивається регіон, якою є його економіка і як живеться його людям, — розмова з головою Закарпатської обласної державної адміністрації Олегом ГАВАШІ.
– Олеже Олодаровичу, Закарпатська область однією з перших в Україні подолала тривалий спад в економіці і нарощує темпи її зростання. Чим це зумовлено?
– Закарпаття вирізняється серед інших областей України, і в першу чергу – багатою сировинною базою, транзитним потенціалом, туристично-рекреаційними можливостями і працьовитими людьми, їх менталітетом. І хоча ми не належимо до економічно потужних регіонів, наш розвиток протягом останніх років характеризується активізацією більшості видів економічної діяльності.
Завдяки чому вдалося цього досягти? Є кілька вагомих чинників того, що область стабільно входить до першої десятки загальнодержавного рейтингу соціально-економічного розвитку. Насамперед, слід згадати про надані нам шість років тому преференції щодо залучення інвестицій згідно із законами України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності в Закарпатській області» та «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», реалізація яких допомогла зміцнити економічний потенціал регіону. Свідченнями цього є реальні факти збільшення частки області в економіці України з виробництва промислової та сільськогосподарської продукції. Саме завдяки вищезгаданим законам Закарпаття випередило інші області Західного регіону України за надходженнями прямих іноземних інвестицій на одну особу, й нині вони становлять 249 дол. США (8-е місце в державі). В області створено нові виробництва, зокрема працюють такі всесвітньовідомі компанії, як «Фішер», «Філіпс», «Флекстронікс», «Шкода», «Фольксваген», «Ауді», «Ядзакі», «Гроклін», «Джейбіл» та інші.
Під впливом сприятливого режиму інвестування прискореними темпами розвивається наша промисловість. З’явилися нові виробництва, технічного переозброєння зазнали діючі. Упродовж останніх п’яти років фіксується щорічне зростання промислового виробництва: торік порівняно з 2002 роком – удвічі, а в 2006 році – до 127,2 відсотка, і таким чином область посіла друге місце серед регіонів України.
Цього року, як і кілька років поспіль, провідними галузями промисловості є машинобудування (50,7%), харчова промисловість та переробка сільгосппродукції (14,2%). Вагома частка належить легкій промисловості (5,2%) і деревообробній (4,2%).
Нарощується і виробництво експортоорієнтованої продукції (легкових автомобілів, електричного та електронного устаткування, виробів із деревини, меблів) і традиційних для області товарів – вин, мінеральних вод, безалкогольних напоїв, фруктових та овочевих соків.
Коротко про інші галузі. За результатами цього року очікується приріст виробництва валової продукції сільського господарства на 2,2%, у той час як у 2006 році був зафіксований спад. Обсяг роздрібної торгівлі, в тому числі продаж товарів на ринках і підприємцями – фізичними особами, зріс із 1537 млн. грн. у 2002 році до 4907 млн. грн. у минулому.
Поліпшилася і фінансова спроможність регіону: якщо у 2002 році фінансовий результат від звичайної діяльності без сплати податків становив 4,1 млн. грн. прибутку, то за результатами минулого року він сягнув 131,9 млн. грн., а вже за 9 місяців цього року – 176,3 млн. грн. Ще одна показова цифра: якщо чотири роки тому 67% суб’єктів господарювання отримали 84,7 млн. грн. прибутків, то минулого року ці показники зросли відповідно до 80,2% і 326,7 млн. грн., а нинішнього 763 суб’єкти господарювання отримали понад 300 млн. грн. прибутку, що на 55,6% більше, ніж у 2006 році.
Найпоказовіший результат розвитку економіки регіону – перманентне зростання середньомісячної заробітної плати штатних працівників. Нині вона становить 1019 гривень, у той час як торік сягала 867, а в 2002 році – ледве досягала 295 гривень.
Є помітні зрушення на ринку праці області. Хоча рівень безробіття в регіоні залишається високим, останніми роками спостерігається стала тенденція до його зниження. Якщо кількість безробітного населення за методологією МОП у віці 15–70 років в 2001 р. становила 13,1%, то у 2004-му вона зменшилася до 8,2%, а минулого року – до 5,9% (по Україні – 6,4%). У першому півріччі 2007 року не мали роботи 34,2 тисячі осіб, або 5,6% (по Україні – 1467,8 тисячі осіб, або 6,6%).
– Не могли б Ви охарактеризувати зовнішню торгівлю регіону? Як розширюється географія зовнішньоекономічних зв’язків?
– Обсяг зовнішньої торгівлі в цілому по області перевищує 1,6 млрд. дол. США, що більше, ніж за відповідний період минулого року на 72%.
Цього року підприємства краю співробітничали з партнерами із 87 країн. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності експортували продукцію до 55, а завозили товари з 81 країни. Основними країнами-партнерами Закарпаття у сфері зовнішньої торгівлі залишаються Угорщина, Чеська Республіка, Німеччина, Австрія, Італія, Словаччина.
Зовнішньоторговельний товарообіг із країнами, що межують із Закарпаттям (Угорщина, Словаччина, Польща, Румунія), за 9 місяців цього року становив 814,9 млн. дол. США, що більш ніж у 2,3 раза перевищує показник минулого року. Частка обсягу торгівлі з сусідніми країнами перевищує 50% у загальному обсязі зовнішньої торгівлі і протягом останніх років стабільно збільшується.
Основу експорту цього року становили механічне та електротехнічне обладнання (53,2% від загального обсягу експорту), текстиль і вироби з нього (12,9%), деревина і вироби з неї, меблі, іграшки та спортінвентар, взуття тощо.
Основними позиціями імпорту є механічне та електротехнічне обладнання, наземні транспортні засоби, текстиль і допоміжні матеріали у вигляді давальницької сировини для швейної промисловості, полімерні матеріали, пластмаси і каучук, готові харчові продукти, недорогоцінні метали та вироби з них. Загалом завезено в область товарів на 940 млн. дол. США, або на 72,3% більше показника аналогічного періоду 2006 року.
Характерними для краю залишаються операції з давальницькою сировиною. За 8 місяців 2007 року її завезено на 464,9 млн. дол. США, що становить 49,4% загального обсягу імпорту; експортовано продукції, виготовленої з неї, на 509,7 млн. дол. США, або 74% від загального обсягу експорту.
Головними країнами-партнерами у зовнішньоекономічному співробітництві підприємств області у виробництві товарів на умовах використання давальницької сировини є Угорщина, Німеччина, Австрія, Польща, Словаччина, Італія.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу з країнами-сусідами дорівнювало 66,2 млн. дол. США, при цьому цей показник із кожною окремою країною, які межують із областю, є позитивним.
Щоправда, слід сказати і про окремі проблеми у зовнішньоторговельному обороті Закарпаття. На 1 вересня поточного року зберігалося від’ємне сальдо – 251,8 млн. дол. США. Наслідком цього є зростаюча потреба в імпортованій сировині і комплектуючих для промислових підприємств, таких як ЗАТ «Єврокар», ТОВ «Ядзакі-Україна», «Джейбіл», а також у сировині для підприємств легкої промисловості. Тому і збільшуються обсяги імпорту товарів, що призводить до виникнення від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі.
Закарпатська влада спільно із зацікавленими сторонами шукає шляхи виходу із зазначеної ситуації. У першу чергу, мова йде про нарощування обсягів експорту товарів із високим ступенем переробки. Ми сприяємо прискоренню введення в дію наступної виробничої дільниці зі зварювання кузовів легкових машин на ЗАТ «Єврокар», організації складання автомобілів на території області, залученню сертифікованих національних виробників комплектуючих.
Наступними кроками для зменшення від’ємного сальдо є, на нашу думку, розробка заходів для ефективного використання сировинних ресурсів області, які є предметом експорту, а також підтримка експортоорієнтованих підприємств.
– Олеже Олодаровичу, Закарпаття відоме як край активного прикордонного співробітництва...
– Так, ми надаємо цьому особливого значення, адже край межує з чотирма державами Євросоюзу. Саме тому постійно працюємо над налагодженням партнерських зв’язків із прикордонними регіонами сусідніх держав. Прикладів цього можна навести багато. Приміром, підготовлено та подано на розгляд та затвердження Повітової ради повіту Сату-Маре Румунії проект Угоди про торговельно-економічне, науково-технічне та культурне співробітництво з Закарпатською областю. У рамках угод про міжрегіональне співробітництво нашого регіону із Пряшівським і Кошицьким краями Словацької Республіки, а також областю Саболч-Сатмар-Берег Угорщини підписано плани конкретних заходів для їх виконання сторонами у 2007 році. Незабаром до нас приїде офіційна делегація Пряшівського краю на чолі з його головою Петером Худіком. Під час переговорів проаналізуємо, що зроблено, і визначимося щодо подальшої співпраці.
Також Закарпатська адміністрація подала на розгляд сесії обласної ради проект угоди про співробітництво з краєм Височина Чеської Республіки.
Наразі триває активна робота із впровадження в Україні Нового Інструменту Сусідства. Відбулася низка зустрічей у рамках програм сусідства «Україна – Польща – Білорусь», «Україна – Словаччина – Угорщина» та «Україна – Румунія». За їх результатами Європейською комісією проведено конкурси для подання проектів у рамках програм сусідства «Україна – Угорщина – Словаччина» (2,5 млн. євро), «Україна – Польща – Білорусь» (4,7 млн. євро) та «Україна – Румунія» (950 тис. євро). Проектні пропозиції Закарпатської області нині проходять експертну технічну та формальну оцінку на відповідність вимогам Європейської комісії.
Крім того, область бере активну участь у процесі підготовки нових програм сусідства Європейської комісії «Україна – Словаччина – Угорщина – Румунія» 2007–2013 та «Україна – Польща – Білорусь» 2007–2013.
Тепер щодо розбудови пунктів пропуску на державному кордоні України в межах області. Нині на кордонах із Угорщиною, Словаччиною, Румунією їх нараховується 15. Поки що немає пункту пропуску на території Закарпаття з Польщею. Наразі обговорюються питання про відкриття на цій ділянці міжнародного пішохідного та велосипедного (туристичного) пункту пропуску «Лубня – Волосате». Тривають реконструкція міжнародного пункту пропуску «Ужгород» на українсько-словацькому кордоні та спорудження під’їзної дороги до вантажного терміналу, що дасть змогу суттєво збільшити пропускну спроможність пункту та привести його до норм ЄС.
Щодо робіт на угорському напрямку, то це пункт пропуску для міжнародного пасажирського автомобільного сполучення «Лужанка – Берегшурань», через який передбачено здійснення вантажних перевезень транспортом вантажопідйомністю до 3,5 тонни. Угорська сторона ініціює зміну статусу пункту пропуску з міжнародного пасажирського на міжнародний вантажно-пасажирський без обмеження ваги перевезень. Паралельно триває робота з будівництва нового пункту пропуску біля села Дідово, що на Берегівщині.
У рамках транскордонного співробітництва на території області особливої ваги набуває тема спорудження автомагістралі європейського значення «Лісабон – Київ» (М-3): по території Угорщини її планується завершити до 2018 року, при цьому магістраль будуватиметься до двох точок перетину кордону з Україною: до 2012 року – до пункту пропуску «Чоп – Загонь», до 2018 р. – до населеного пункту Дідово, де пункт пропуску нині відсутній. У зв’язку з цим було запропоновано будівництво нового мосту через р. Тиса в межах пункту пропуску «Чоп – Загонь» і внесення змін до Угоди між Україною та Угорщиною від 1993 року про пункти пропуску щодо відкриття нового пункту.
Надзвичайно актуальна тема для Закарпаття та його мешканців, значна частина яких має родичів, друзів у країнах ближнього зарубіжжя, – спрощення візового режиму. Як відомо, Польща, Словаччина й Угорщина незабаром приєднаються до Шенгенської зони. У вересні поточного року підписано міжурядову угоду про правила малого прикордонного руху між Україною та Угорською Республікою. Закарпатська ОДА ініціює прискорення укладання такої ж міждержавної угоди зі Словаччиною, а спільно зі Львівською облдержадміністрацією – із Польщею.
– Якщо можна, докладніше, будь ласка, про інвестиційно-інноваційну діяльність, її пріоритетні напрямки. Яка динаміка обсягів залучених іноземних інвестицій, їх структура за видами діяльності і вплив на економіку області?
– За даними обласного управління статистики, в область залучено 309,2 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій. У їх структурі найбільшу питому вагу становлять грошові внески – 42,4%, 53% – у формі рухомого і нерухомого майна. Загальна кількість підприємств із іноземними інвестиціями в області – 763.
Інвестиції в економіку області вклали інвестори з 49 країн, при цьому на п’ять із них фактично припадає майже 59% загального обсягу ПІІ. Найбільший вклад інвесторів зі Сполучених Штатів Америки, Німеччини, Японії, Угорщини, Австрії.
За видами економічної діяльності інвестиції надійшли переважно в промисловість (82% від загального обсягу) – переробну, виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, машин і устаткування, текстильне та хімічне виробництво, обробку деревини та випуск виробів із неї.
Найбільші обсяги іноземних інвестицій у першому півріччі 2007 року залучено в такі підприємства, як ТОВ «Гроклін – Карпати» – 2,4 млн. дол. США (Польща); «ВЕТ Аутомотив Україне» – 2,0 млн. дол. США (Німеччина); «Бліцарт Продукціон» – 0,8 млн. дол. США (Австрія); «Термал Стар» – 0,7 млн. дол. США (США, Угорщина, Британські Віргінські острови); «Арсіл» – 0,6 млн. дол. США (Італія); «Фактор Тойс» – 0,2 млн. дол. США (Кіпр); ВАТ «Мукачівський завод «Точприлад» – 0,8 млн. дол. США (Австрія); ПІІ «Петро Карбо Хем – Мукачево» – 0,5 млн. дол. США (Німеччина).
– Що очікується від виконання програми розвитку малого підприємництва, розробленої на 2007–2008 роки?
– Розвиток підприємництва в нашій області визнано одним із найпріоритетніших завдань. Для цього запроваджуються схеми фінансової підтримки, пільгового кредитування тощо. Це програма щодо збереження вже досягнутого рівня та створення передумов для нарощування нового потенціалу.
Аби не бути голослівним, скажу, що її положення передбачають, у першу чергу, збільшення кількості малих підприємств. Нині їх питома вага у загальній кількості діючих становить 86%, а у розрахунку на 10 тисяч чоловік населення – 63 одиниці (проти 60 у 2004 році). За нашими планами їх буде 67, а працюватимуть на них до 43,5 тис. чоловік.
Програма має на меті довести питому вагу малих підприємств у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг до 12,4%, а кількість підприємців – фізичних осіб збільшити щонайменше на 3 тис. чоловік. Усе це, певна річ, забезпечить додаткові надходження до бюджетів усіх рівнів, підвищить вклад малого підприємництва в усі галузі народного господарства області, зокрема, у розбудову прикордонної, виробничої та невиробничої інфраструктури, розвиток сільського (зеленого) туризму, зимових видів спорту і сферу відпочинку.
Отже, загалом можна констатувати про планомірне економічне зростання та позитивний динамізм соціально-економічного розвитку Закарпатської області.
– Олеже Олодаровичу, яку роль у процесі розширення торговельно-економічних зв’язків регіону відіграє, на Ваш погляд, Закарпатська торгово-промислова палата?
– Приємно усвідомлювати, що нині на теренах краю діє і вдосконалюється структура, яка представляє і захищає інтереси підприємництва, надає підприємствам і організаціям допомогу у вирішенні проблем, що виникають у бізнесі. Її вплив на формування економічного потенціалу краю стає з кожним роком дедалі вагомішим.
Контакти палати із зарубіжними спорідненими організаціями сприяють пожвавленню зовнішньоекономічної, у тому числі інвестиційної, діяльності в області. Вона, зазвичай, виступає об’єднуючою ланкою між зарубіжними інвесторами і вітчизняними суб’єктами підприємництва. Позитивно зарекомендувала себе і практика проведення Закарпатською ТПП бізнес-форумів під назвою «Міжнародні контактні дні» та презентацій наших й іноземних підприємств, а також організація ділових місій за кордон, залучення закарпатських підприємців до участі у вітчизняних і зарубіжних виставках, що слугує важливим стимулом для розвитку торговельно-економічного співробітництва.
Сьогодні ми націлені на взаєморозуміння та розраховуємо і на подальше партнерство із Закарпатською ТПП, бо робимо спільну справу, що полягає в об’єднанні підприємців у руслі цивілізованого ведення бізнесу, створення конкурентоздатного середовища на внутрішньому ринку, підвищення інвестиційної привабливості Закарпаття і, як наслідок, розв’язання назрілих соціально-економічних завдань та підвищення загального рівня життя краян.

 
Форум » Инвестиции в другие города Украины » Инвестиции в города Украины: опыт » Закарпатская область
Страница 1 из 11
Поиск: