Среда, 2017-08-16, 21:24
Главная Регистрация RSS
Приветствую Вас, Гость
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
Страница 1 из 11
Форум » Инвестиции в другие города Украины » Инвестиции в города Украины: опыт » Житомирская область
Житомирская область
ДирижерДата: Понедельник, 2008-02-18, 16:01 | Сообщение # 1
Группа: Удаленные





2007.5.18

За I квартал 2007 г. иностранные инвесторы вложили в экономику области около 3,1 млн. долл. прямых инвестиций, которые поступили из 41 страны; крупнейшие объемы были внесены из Кипра, Швейцарии, Великобритании, Италии, Германии, Британских Виргинских Островов, Нидерландов и США, на которые приходится 77,6% общего объема.

 
ДирижерДата: Понедельник, 2008-07-28, 14:04 | Сообщение # 2
Группа: Удаленные





ЖИТОМИРСЬКА МОДЕЛЬ ЗАЛУЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

За темпами приросту іноземних інвестицій Житомирська область посіла третє місце в Україні, покращивши цей показник порівняно з першим півріччям 2007 року на 6 позицій. Лише у минулому році в економіці області «працювало» майже 50 млн. дол. США прямих іноземних інвестицій, що у півтора раза більше, ніж у 2006-му. Такі позитивні зрушення – результат спільної роботи влади і бізнесу. Про Житомирську модель залучення інвестицій в інноваційну діяльність розповідає президент Центру муніципального менеджменту (Хабітат), доктор економіки Олександр ЗАТОЛОКІН.

Прийняття нової Конституції України (1996 р.) і законів «Про місцеве самоврядування в Україні» (1997 р.) та «Про місцеві державні адміністрації» (1999 р.) сприяло створенню принципово нової політико-правової моделі державного устрою нашої країни, яка характеризується тим, що:

– органи місцевого самоврядування вже не є органами державної влади і, маючи власні владні повноваження, самостійно вирішують питання регіонального значення;

– відносини між цими органами та суб’єктами господарської діяльності, розташованими на їх території, будуються виключно на договірній основі;

– органи місцевого самоврядування можуть виконувати усі майнові права, зокрема, передавати об’єкти комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним і фізичним особам, здавати їх в оренду, використовувати як заставу.

Органам місцевого самоврядування надано також повноваження у сфері інноваційної діяльності, право управляти майном інших суб’єктів права власності у випадку його передачі їм у встановленому порядку. Тобто вони здатні виступати гарантами суб’єктів підприємницької діяльності, які отримують кредити для реалізації регіональних інвестиційних програм.

Сировинні ресурси, що є об’єктами інноваційної діяльності місцевих органів влади, можуть бути заставою у забезпеченні інноваційних проектів. Але вже котрий рік Верховна Рада України ніяк не визначить правовий статус місцевих природних ресурсів і не внесе відповідні зміни до Закону «Про надра».

Закон України «Про інноваційну діяльність», прийнятий у 2002 році, надав органам місцевого самоврядування право формувати і реалізовувати регіональні і місцеві інноваційні програми. Але практика їх роботи останнім часом свідчить, що вони виявилися неспроможними забезпечити реалізацію цих повноважень.

У такій ситуації Кабінету Міністрів України і Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти треба, нарешті, виробити більш ефективні механізми контролю за ходом виконання інноваційного законодавства місцевими органами влади та запропонувати головам облдержадміністрацій презентувати середньострокові регіональні інноваційні програми на 2008–2011 рр. з чітко визначеним обсягом фінансування не лише за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, але й кредитних ресурсів українських банків, що працюють на відповідній території. Це дало б можливість центральним органам виконавчої влади реально оцінити потенціал регіонів і визначитися з пріоритетними напрямками інноваційної діяльності на національному рівні. І найголовніше – знати, які інноваційні рішення та продукцію підприємства можуть реально запропонувати місцевій владі для впровадження у системі житлово-комунального господарства та бюджетній сфері (освіта, охорона здоров’я, культура, транспорт, зв’язок).

Одна з основних проблем, що стримують розвиток підприємств, – відсутність доступу до дешевих кредитних ресурсів. Як засвідчує практика, місцева влада відсторонилася від роботи з фінансово-кредитними установами. Підприємці не завжди мають необхідну заставу для впровадження власних проектів. Якщо проаналізувати регіональні та місцеві програми з їх реалізації, то можна побачити, що в них здебільшого передбачено кошти державного і місцевих бюджетів. У розділі програм «інші кошти», до яких відносяться і кредитні ресурси банків, як правило, не вказано перелік банків, що мають свої філії на відповідній території і готові взяти участь у кредитуванні цих програм. Це свідчить про відсутність у місцевої влади чіткої перспективи роботи з міжнародними фінансовими організаціями на середньострокову перспективу.

Керівники місцевих органів влади, розробивши плани соціально-економічного розвитку областей, районів, міст до 2015 року та середньострокові регіональні стратегії розвитку на наступні три бюджетні періоди, не мають конкретних планів дій щодо впровадження інновацій.

Повною мірою це стосується і міністерств: жодне з них не може представити державну цільову програму, яка б узгоджувалася з відповідними 25 регіональними та 683 територіальними (на рівні районів і міст обласного значення), а також з планами діяльності інноваційних підприємств, установ, організацій на середньостроковий період. Галузеві міністерства та місцеві органи виконавчої влади, не опанувавши на практиці інструменти та механізми середньострокового планування, перетворилися з управлінців у пересічних статистів, які не в змозі відповісти на прості питання: скільки «коштують» малий бізнес, культура, охорона здоров’я, освіта; які інновації необхідно запровадити на місцевому рівні у цих сферах. Саме оці «провалля» у стратегічному плануванні (на 3–4 роки) і створюють безлад на регіональному рівні, який не дає можливості підприємствам стати конкурентоспроможними, реалізувати свою інноваційну продукцію на внутрішньому і зовнішніх ринках.

Як підтверджує практика, потенційні інвестори, виходячи на ринок України і прагнучи захистити свої гроші, більше зацікавлені в отриманні урядових гарантій, ніж у співпраці з місцевою владою. Але у подальшому перед ними виникає одна з головних проблем – яким чином забезпечити реалізацію проекту у конкретному регіоні? А якщо до цього у потенційного інвестора у більшості випадків відсутня сама можливість ознайомитися з інвестиційною політикою місцевих органів влади та визначитися з українськими партнерами, здатними забезпечити менеджмент проекту, то стає очевидним ступінь його фінансового ризику.

У липні 2007 року Житомирською облдержадміністрацією вперше в Україні було підписано генеральну угоду «Про партнерство та співпрацю з розробки і впровадження середньострокової стратегії сталого розвитку населених пунктів Житомирської області на 2007–2010 роки» за участю Міністерства економіки України, обласної ради та Центру муніципального менеджменту (Хабітат).

Протягом 90 днів (серпень – жовтень 2007 року) фахівцями управлінь проектами райдержадміністрацій та міськвиконкомів Житомирської області у рамках короткострокового стажування за програмами ООН–Хабітат зі стратегічного планування було розроблено концепцію регіональної інвестиційної програми сталого розвитку області на 2007–2010 рр. і план дій з її реалізації. Концепцією передбачено реалізацію інвестиційних та інноваційних проектів підприємств на загальну суму 121,3 млн. дол. США, а також організацію для малих і середніх підприємств першого траншу кредитної лінії обсягом 50 млн. євро за участю міжнародних фінансових організацій та українських банків, що мають філії у Житомирській області.

Цей позитивний досвід може бути використаний у кожній області, за участю малих і середніх підприємств він здатен забезпечити гарантований рівень щорічних надходжень інвестицій в регіон не менше 100 млн. євро, а на рівні держави – 3 млрд. євро. А це становить майже половину загального обсягу інвестицій в Україну у 2007 році.

Житомирська модель дала можливість на практиці реалізувати нові управлінські технології інтенсивної підготовки фахівців місцевих органів влади з питань стратегічного та інвестиційного менеджменту з використанням найсучасніших інформаційних технологій і сформувати групи управління проектами облрайдержадміністрацій і міськвиконкомів, здатних самостійно розробляти та впроваджувати місцеві інвестиційні програми.

Завдяки застосуванню Інтернет-системи CITeXchange місцева влада може у стислі строки сформувати банк даних інвестиційних та інноваційних проектів підприємств області – учасників місцевих програм, виходячи насамперед із пріоритетів розвитку регіону. Малі та середні підприємства мають змогу дистанційно доопрацьовувати бізнес-плани інвестиційних проектів, залучаючи висококваліфікованих бізнес-консультантів, а місцева влада – їх обраховані бізнес-плани. Облдержадміністрація нині оперативно отримує об’єктивну інформацію про ділову активність районів і міст області – учасників регіональних інноваційно-інвестиційних програм за принципом «сім днів на тиждень, двадцять чотири години на добу».

Потенційні інвестори теж перейшли на принципово нову схему взаємодії з місцевою владою, виходячи, насамперед, зі своїх фінансових можливостей і пріоритетів у даному регіоні. Це дає їм змогу:

– оцінити під час презентації регіональної інвестиційної програми не тільки проекти, але і познайомитися з командою менеджерів, які управлятимуть їх впровадженням;

– ознайомитися як з проектами бізнес-планів підприємств, так і з політикою самих місцевих органів влади щодо їх реалізації;

– самостійно регулювати кількість малих та середніх підприємств – учасників регіональної інвестиційної програми, виходячи з обсягу наявних фінансових ресурсів, які планується інвестувати у даний регіон;

– реалізувати не окремі проекти, а інвестиційні програми за участю малих і середніх підприємств області, об’єднаних у територіальні та галузеві кластери.

 
ДирижерДата: Вторник, 2008-07-29, 12:36 | Сообщение # 3
Группа: Удаленные





Голова Житомирської обласної державної адміністрації
ЮРІЙ ПАВЛЕНКО

«ЖИТОМИРЩИНА —
СЕРЦЕ Й ДУША УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ...

... регіон хмелярських і льонарських традицій, мінерально-сировинних ресурсів, потужного промислового, аграрного, науково-технічного та інтелектуального потенціалу».

Це слова з привітання жителям Житомирської області Президента України Віктора Ющенка з нагоди відзначення її 70-річного ювілею.
Розмаїття природних ландшафтів, багатства земних надр, розгалужена мережа автомобільних доріг, близькість до столиці – м. Києва, цікаві туристичні місця, працьовиті люди – ось те, що вигідно вирізняє Житомирську область від інших регіонів нашої держави.
Житомирщина – аграрно-індустріальна область, спеціалізується на виробництві фарфоро-фаянсової продукції, виробів із деревини, паперу, хімічного волокна, будівельних матеріалів, металорізальних верстатів, широкого асортименту продуктів харчування. У рослинництві та тваринництві широко впроваджуються новітні технології.
Надра краю по праву названо «Уралом у мініатюрі», в якому є граніт, лабрадорит, топази, кварцити, апатити, габро, кришталь. Третина території області вкрита лісами. За запасами деревини – а це майже 200 млн. кубометрів – Житомирщина посідає друге місце в Україні.
– З якими здобутками область відзначила свій 70-річний ювілей?
– Нині Житомирщина розвивається досить динамічно. І це є головне досягнення. За рейтингом Міністерства економіки України, щодо темпів соціально-економічного розвитку за 9 місяців 2007 року ми ввійшли до першої десятки областей нашої держави, а на початку року були 19-ми.
Обсяг промислового виробництва області з початку нинішнього року зріс на 11,2%. Найбільший приріст спостерігався у машинобудуванні – 18%, хімічній – 18,8%, целюлозно-паперовій та поліграфічній галузі – 18,9%, деревообробній – 13,6 %, виробництві неметалевої мінеральної продукції – 14,3% та харчовій промисловості – 11,2%. Успішно розвиваються й такі традиційні для області галузі, як добувна (приріст порівняно з початком року становив 18,7%) та переробна (10,5%).
У будівельному комплексі власними силами підрядних організацій виконано робіт на 231,2 млн. грн., що на 13,7% більше минулорічного показника.
У поточному році введено в дію 6 підприємств із випуску гранітної плитки та інших виробів із граніту загальною потужністю 2620 кв. м на рік, 18 трансформаторних підстанцій, 3137 кв. м торговельних приміщень, автомобільних заправних станцій та автомобільно-газонаповнювальних компресорних станцій на 2140 заправок на добу, десяток підприємств із переробки сільськогосподарської продукції, прокладено 48 км газових мереж, 34 км ліній електропередач.
До кінця року передбачається ввести в дію ще майже 40 тис. кв. м житла, прокласти 49,3 км газових мереж.
Заходи з енергозбереження та ефективного використання енергоресурсів, що визначені одним із пріоритетів облдержадміністрації на 2007 рік, дали можливість при значному загальному зростанні обсягів промислової продукції скоротити виробництво та розподіл електроенергії більш як на 3%.
Обсяг роздрібної торгівлі досяг 3,9 млрд. грн., що на 29,6% більше, ніж минулого року. Населенню надано послуг на суму 605,6 млн. грн., або на 24,2% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
З початку року середньомісячна заробітна плата в області зросла більш ніж на третину і перевищила прожитковий мінімум в 1,7 раза. Кількість безробітних скоротилася на 10,3%, за 7 місяців створено майже 17 тис. нових робочих місць.
– Чим можна пояснити таку позитивну динаміку розвитку області?
– Нарощення темпів виробництва на підприємствах області відбулося, насамперед, за рахунок зростання обсягів освоєння інвестиційних ресурсів, половина яких – у промислових підприємствах. Останніми роками зберігається тенденція пріоритетного вкладання у промислове виробництво прямих іноземних інвестицій, частка яких тут становить майже 80%.
Завдяки цьому у промисловості суттєво оновився парк устаткування, запроваджено новітні технології виробництва. А звідси – підвищення рівня рентабельності підприємств, освоєння нових конкурентоздатних видів продукції, розширення ринку праці, збільшення розмірів зарплати.
– Які напрямки зовнішньоекономічної діяльності області?
– Експортно-імпортні операції здійснюються суб’єктами господарювання області з партнерами із 84 країн світу. За 7 місяців цього року зовнішньоторговельний оборот досяг 330,6 млн. дол. США, що на 42,6% більше відповідного періоду минулого року. Експорт зріс на 32,2% (227,3 млн. дол. США), а імпорт – на 49,4% (163,1 млн. дол. США).
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становить 64,2 млн. дол. США (у січні–липні 2006 року – 63,3 млн. дол. США).
Останніми роками спостерігається тенденція до збільшення обсягів торгівлі з країнами Європейського Союзу, які є основними торговельними партнерами області, зокрема з Німеччиною, Італією, Польщею, Угорщиною, Нідерландами та Чеською Республікою, а також із Росією та Білоруссю.
У товарній структурі експорту переважали деревина та вироби з неї (17,5%), шкіряна сировина та вироби з неї (11,4%), машини та обладнання (9,8%), текстиль і вироби з нього (9,5%), мінеральні продукти (8%), харчові продукти (5,1%).
Обсяг експортних поставок до Італії становив 17,8% від загального обсягу експорту, Російської Федерації – 16,7%, Німеччини –10,7%, Туреччини – 6,6%.
– Як формується інвестиційна політика регіону?
– В області прийнято Програму розвитку інвестиційної діяльності на 2006–2010 роки, реалізація якої сприяє процесові активного залучення іноземних інвесторів. У першому півріччі 2007 року вони вклали в економіку області 770 млн. гривень, що на 39% більше, ніж за відповідний період минулого року.
Як результат – упродовж останніх двох років на території області створено ряд потужних промислових підприємств із італійськими, американськими, канадськими та вітчизняними інвестиціями, а саме: ДП «Премдор-Україна» (Бердичівський район), «Євроголд Індестріз» (м. Житомир), ТОВ «Валки-Ільменіт» (Володарськ-Волинський район), «ВО Техна» (м. Новоград-Волинський) та багато інших. У поточному році стануть до ладу два «інвестиційні стомільйонники» – «Інтертайл» у м. Коростені та «Церсаніт» у м. Новоград-Волинському. Коли обидва підприємства вийдуть на повну потужність, то, за нашими підрахунками, річні обсяги товарного виробництва області збільшаться на 30–40%.
Нині в області працюють понад 260 підприємств із іноземним капіталом. Сукупний капітал нерезидентів становить 130 млн. дол. США. Житомирщина співпрацює з партнерами із більш ніж 40 країн світу. Найбільші обсяги інвестицій внесено нерезидентами з Кіпру, Швейцарії, Сполученого Королівства, Італії, Німеччини, Нідерландів, Віргінських (Британських) островів та США, на які припадає 77,9% загального обсягу прямих іноземних інвестицій, або 100,9 млн. дол.
Інвесторів приваблює і наша мінерально-сировинна база. В надрах області зосереджено понад 80% усіх загальнодержавних покладів титанових руд і кварцитів, видобуток і збагачення яких здійснюють два найбільших в Україні гірничозбагачувальних комбінати. А на Овруцькому та Товкачівському родовищах видобувається більше половини загального обсягу кварцитів в Україні. В області налічується 282 родовища корисних копалин, які застосовуються в будівництві.
Інвестиційний потенціал області нині використаний лише на третину. У нас розроблено презентаційні програми для широкого ознайомлення з ним потенційних інвесторів. У них представлено перелік розвіданих родовищ природного каменю, будівельної сировини.
Чималі суми інвестовано в деревообробну галузь. Нині стоїть завдання створення сучасних підприємств із випуску столярних і теслярських виробів, меблів, з переробки відходів деревини, в тому числі для виробництва паливних брикетів.
Область всебічно підтримує інвесторів, які готові вкладати кошти в сільське господарство, зокрема, в льонарство, хмелярство, вирощування зернових культур, цукрових буряків, ріпаку тощо. На даний час розглядається ряд інвестиційних проектів на загальну суму декілька десятків мільйонів доларів США. Зокрема, ведуться переговори з німецькою фірмою «HOMANIT» щодо будівництва в м. Коростені фабрики з виготовлення ДВП. Сума інвестицій становитиме близько 80 млн. євро. На початковій стадії організації виробництва планується створити 120–150 робочих місць.
На базі Кропивенського родовища титанових руд (Володарськ-Волинський район) ПВП «Сіріус» планує створити гірничозбагачувальний комбінат і фабрику з виробництва добрив із залученням майже 600 млн. євро. В рамках реалізації цього проекту з’являться 3 тис. нових робочих місць, об’єкти інфраструктури.
Тривають переговори з представниками компанії «АПК Інвест» (м. Донецьк) щодо спорудження на території Чуднівського району інтегрованого м’ясопереробного комплексу. Реалізація проекту розрахована на 4 роки. Орієнтовний обсяг інвестиційних ресурсів – 80 млн. дол. США.
Налагоджено зв’язки з Центром муніципального менеджменту Фонду «Україна – Хабітат». Підписано чотиристоронню Генеральну угоду про партнерство та співпрацю з Центром щодо розробки та впровадження середньострокової стратегії сталого розвитку населених пунктів Житомирської області на 2007–2010 рр. Участь області в цьому проекті дасть можливість реалізувати 90 інвестиційних проектів майже на 300 млн. дол. США.
– Які умови для розвитку малого і середнього підприємництва в області?
– Мале і середнє підприємництво в області, як самостійна соціально-економічна система, розвивається в складних умовах. Однак, незважаючи на проблеми, спостерігається і позитивна динаміка.
У регіоні функціонують майже 70 тисяч суб’єктів малого підприємництва, що на 9,4% більше, ніж у 2006 році, і вдвічі більше, ніж у 2000 році.
За кількістю малих підприємств на 10 тисяч населення ми – на рівні Волинської, Хмельницької та трохи вище Рівненської, Тернопільської, Чернігівської областей.
Зберігається позитивна тенденція темпів розвитку індивідуальної підприємницької діяльності. За шість останніх років кількість фізичних осіб-підприємців збільшилася удвічі, в тому числі у 2006 р. – на 10% і становить 63,7 тис. осіб.
З урахуванням працівників, які виконують роботи за угодами найму, в малому підприємництві працюють 156,3 тис. осіб, або чверть від усіх зайнятих у виробництві. За рівнем зайнятості на малих підприємствах область посідає 9 місце.
Зростають податкові надходження від діяльності у цій сфері. Так, за минулий рік вони збільшилися на 37% (56 млн. грн.).
Загалом у цьому секторі економіки у 2006 р. реалізовано продукції на 1,6 млрд. грн., що на 8,7% більше, ніж у попередньому.
Важливим інструментом у підтримці малого підприємництва в регіоні є Комплексна програма розвитку малого підприємництва на 2007–2008 роки. На її виконання із обласного бюджету на поточний рік передбачено 300 тис. грн. Ці кошти спрямовуються на відшкодування частини відсоткової ставки за наданими банками кредитами для підприємців, які працюють у пріоритетних для області сферах діяльності і створюють додаткові робочі місця, на реалізацію державної регуляторної політики, проведення семінарів, навчання тощо.
За результатами виконання програми очікується збільшення загальної кількості суб’єктів малого підприємництва не менш ніж на 10%.
В області реалізується єдина в Україні програма з удосконалення шкільної економічної освіти. Досвід з її впровадження вже поширили в Грузії та Польщі.

 
Форум » Инвестиции в другие города Украины » Инвестиции в города Украины: опыт » Житомирская область
Страница 1 из 11
Поиск: